Історія кафедри

Кафедра онкологiї, променевої дiагностики i терапiї та радiацiйної медицини

Кафедра онкологiї, променевої дiагностики i терапiї та радiацiйної медицини була створена у 1983 році шляхом об’єднання двох курсiв – курсу онкологiї та курсу рентгенологiї з медичною радiологiєю. Клінічною базою кафедри є комунальна установа Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер», що Курсом рентгенологiї з медичною радiологiєю (з 1964 по 1982 рік) завiдував к.м.н., доцент І.Т. Цилюрик. Народився Iван Тимофійович 17 січня 1921 року в селі Одноробовка Золочівського району Харківської області. У 1954 році закінчив Харківський медичний інститут. З 1960 року працював асистентом, а з 1961 року доцентом кафедри пропедевтичної терапії Тернопільського медичного інституту. Завідувач курсу рентгенології та медичної радіології у 1964-1982 роках. Працював до червня 1986 року.

к.м.н., доцент Цилюрик І.Т.

Курсом онкологiї у 1970–1982 роках завiдував к.м.н., доцент Микола Володимирович Скибенко (8.03.1922 – 24.06.2006), який закінчив Київський ордена Трудового Червоного Прапора медичний інститут у 1949 році за спеціальністю «лікувальна справа». Працював у Вінницькому медичному інституті, а з 1960 року викладав онкологію на кафедрі факультетської хірургії Тернопільського медичного інституту. Автор оригінального винаходу «Спосіб резекції товстої або прямої кишки за Скибенко» (А. с. СРСР, №1123653, 1984 р.). З 1986 року працював онкохірургом диспансерного відділення Тернопільського

обласного онкодиспансеру.

к.м.н., доцент Скибенко М.В.

Першим завідувачем новоствореної кафедри онкологiї, променевої дiагностики i терапiї та радiацiйної медицини у 1983 році став онкохірург, доктор медичних наук Мороз Геннадій Сергійович.

Мороз Г. С. народився 10.12.1936 року в с. Верб’є Мінської області, Білорусь. Закінчив Мінський медичний інститут (1960), працював хірургом-онкологом у лікарні м. Вологда, РФ (1960-1963). У 1963-1967 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі онкології Запорізького інституту удосконалення лікарів. Захистив кандидатську дисертацію на тему: «Застосування люмінесцентної мікроскопії при цитологічній діагностиці злоякісних новоутворень товстої кишки» (1967). Далі, від 1967 року працював у клініці Науково-дослідного інституту біофізики в м. Челябінськ (РФ), з 1971 по 1983 рр. старшим науковим співробітником. У 1976 році захистив докторську дисертацію на закриту тематику, яка стосувалась хірургічного лікування пухлин легень у хворих на гостру або хронічну променеву хворобу.

Доктор медичних наук з 1978 року, звання професора присвоєно у 1989 році. У 1983-1993 роках – завідувач кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини Тернопільського державного медичного інституту, а з 1994 року – професор кафедри. Під керівництвом проф. Мороза Г.С. колектив кафедри виконав такі НДР: «Розробка поєднаних топографо-функціональних радіонуклідних in vivo та in vitro методів для діагностики і реабілітації хворих з пухлинами грудної і черевної порожнини» і «Розробка комплексної діагностики туберкульозу і раку легень на основі клініко-рентгенологічних, радіонуклідних, інструментальних і лабораторних методів діагностики».

проф. Мороз Г.С.

У 1994-2006 роках кафедру очолював доктор медичних наук, професор В.І. Дрижак. Народився Володимир Іванович 03 липня 1938 року с. Давидівка, що на Полтавщині, в сім’ї службовців. У 1964 році закінчив Тернопільський медичний інститут. З 1964 по 1975 р. – ординатор, завідувач хірургічного відділення Рівненського обласного онкологічного диспансеру. Захистив кандидатську дисертацію на тему: «Результати лікування раку шкіри з урахуванням міжнародної класифікації за системою ТNM та питання його цитологічної діагностики» (1974). У серпні 1975 р. В.І. Дрижак переїжджає до Тернополя на посаду асистента курсу онкології Тернопільського медінституту.

Вчене звання доцента присвоєно у 1989 році. Докторську дисертацію на тему: «Вміст статевих гормонів у крові хворих на рак молочної залози та їх прогностичне значення» захистив у 1992 році, а у 1993 р. присвоєно вчене звання професора.

Під керівництвом проф. В.І. Дрижака колектив кафедри виконав ряд наукових досліджень, зокрема: «Вплив лазеротерапії на резистентність організму при комбінованому лікуванні злоякісних пухлин», «Вивчення антигенного, гормонального та імунологічного статусу хворих на злоякісні пухлини основних локалізацій», «Профілактика та лікування печінкової недостатності у хворих на механічну жовтяницю пухлинного генезу», «Роль вірусів гепатиту В і С та інших причинних факторів у гепатоканцерогенезі». Пріоритетними напрямками наукової діяльності проф. В.І. Дрижака є розробка і впровадження критеріїв гормональної чутливості раку молочної залози, методів детоксикації при комбінованому і комплексному лікуванні онкологічних хворих. У даний час проф. В.І. Дрижак є членом редколегії журналів «Шпитальна хірургія» та «Вісник наукових досліджень», член консультативної ради університету. За сумлінну працю Володимир Іванович був відзначений медаллю «За трудову доблесть» (1986 р.), почесним знаком «Відмінник охорони здоров’я» (1985 р.), почесними грамотами обласної державної адміністрації, управління охорони здоров’я та ректорату медичого факультету

проф. Дрижак В.І.

З 2006 року завідувач кафедри – доктор медичних наук, професор Галайчук І.Й. Народився Ігор Йосифович 15 липня 1956 в м. Монастириська Тернопільської області. У 1979 році закінчив Тернопільський державний медичний інститут; у 1983–1985 рр. навчався в клінічній ординатурі зі спеціальності «хірургія» в Київському НДІ гематології та переливання крові. Спеціалізацію з онкології (1986 р.) проходив у Київському державному інституті удосконалення лікарів. До 1992 року працював хірургом-онкологом у Тернопільському обласному онкологічному диспансері. Захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності «хірургія» у Львівському державному медичному інституті на тему: «Вплив гемокарбоперфузії і аплікаційної сорбції на перебіг ранового процесу в опечених хворих» (1990). З 1992 року працював асистентом, а з 1998 року доцентом кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини Тернопільської державної медичної академії. Проходив професійне стажування в Нідерландському інституті раку (1998), Інституту раку Пітсбургського університету США (1999-2000), в дитячому госпіталі St. Jude (2002, Memphis, USA). У 2005 році захистив докторську дисертацію «Меланома шкіри: оптимізація діагностики, комбінованого і комплексного лікування хворих» в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України (м. Київ). З 2006 року завідувач кафедри, вчене звання професора присвоєно у 2007 році. Сфера наукових досліджень: діагностика і лікування хворих на меланому і рак шкіри, саркоми, злоякісні пухлини молочної залози і товстої кишки, онкопластична хірургія, міжнародні клінічні дослідження.

Автор навчального посібника “Клінічна онкологія” (2003), член авторського колективу Національного підручника «Онкологія» (2013, 2015), опублікував понад 300 наукових праць, має 30 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Винахідницька робота відзначена нагрудним знаком «Винахідник СРСР» (1990), почесним званням «Кращий винахідник Тернопільської області» (2006) і званням «Лауреат обласної премії імені І. Пулюя» (2008). У 2015 році указом Президента України присвоєно Почесне звання «Заслужений винахідник України». Під керівництвом проф. Галайчука І.Й. колектив кафедри виконав науково-дослідні роботи за темами: «Оптимізація діагностики лімфогенних метастазів та способів лікування хворих на рак прямої кишки, молочної залози і меланому шкіри» і «Використання телекомунікаційної технології скринінгового обстеження населення для своєчасного виявлення, ефективного лікування та профілактики меланоми і раку шкіри».

проф. Галайчук І.Й.

Трудовий колектив кафедри в історичному аспекті.

Від 60-х років, коли в медичному інституті були створені курси «онкології» і «рентгенології», та за 33 роки існування кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини багато осіб були тим чи іншим чином пов’язані з колективом кафедри. Серед них:

- Волкова Людмила Олександрівна – к.м.н., асистент курсу рентгенології (1959-1999);

- Глицький М.Л. – к.м.н., хірург, асистент курсу онкології (1977-1982);

- Кудін Анатолій Тимофійович – асистент курсу рентгенології (1969-1999);

- Дикан Ірина Миколаївна – асистент кафедри (1987-1992); д.м.н., проф., з 2011 року член-кореспондент НАМН України, директор інституту ядерної медицини та променевої діагностики Національній академії медичних наук України;

- Гриценко Й.М. – провідний хірург-проктолог обласної лікарні;

- Бідованець Ю.М. – клінічний ординатор (1983-1985), в даний час онкоуролог Тернопільського обласного онкологічного диспансеру;

- Яременко О.В. – клінічний ординатор (1985-1987), в даний час торакальний хірург Тернопільського обласного онкологічного диспансеру;

- Кривокульський Д.Б. – клінічний ординатор (1987-1989), к.м.н., в даний час завідувач гінекологічного відділення Тернопільського обласного онкологічного диспансеру;

- Самбор Л.Ф. – клінічний ординатор (1988-1990), в даний час завідувач диспансерного відділення Тернопільського обласного онкологічного диспансеру;

- Климнюк Г.І. – клінічний ординатор (1989–1991), к.м.н., в даний час завідувач науково-дослідного відділення дитячої онкології Національного інституту раку (м. Київ), головний спеціаліст з дитячої онкології МОЗ України;

- Кучеренко К.В. – клінічний ординатор (1990-1992), в даний час міський онкогінеколог м. Івано-Франківська;

- Олексій О.П. – асистент кафедри (1994-1998), в даний час завідувач радіологічного відділення Тернопільського обласного онкологічного диспансеру;

- Вайда А.Р. – магістр кафедри (1996-1998) та асистент кафедри (1999-2000), в даний час доцент кафедри шпитальної хірургії ТДМУ.

Короткий час а систентами кафедри працювали: рентгенолог О.В. Немировський, лікар В.І. Дудко.

У різні роки навчальний процес забезпечувати старші лаборанти кафедри біолог Я.І. Самойленко, лікарі А.В. Майка, В.І. Солом´яник, О.І. Чеченюк, а також Л. Чуйко, М.В. Чемерис, О.Р. Онишко, Н.Б. Дацко. Понад 20 років працювала на кафедрі лаборантом О.В. Грицко. З 1989 року обов´язки лаборанта виконує Оксана Богданівна Нагорна.

У березні 2018 року кафедрі виповнилось 35 років від дня заснування. Була проведена обласна науково-практична конференція і засідання Асоціації онкологів Тернопілля, присвячені цій даті.

У січні 2018 року колектив кафедри брав активну участь у проведенні майстер-класу Євро-Азійської асоціації маммологів (EURAMA) на тему «Рак молочної залози: хірургічне лікування». Вперше у нашому університеті побували представники Міланської школи хірургів-онкологів (Італія) разом із грузинськими онкологами. Вони прочитали цикл лекцій і провели практичний майстер-клас в операційних облонкодиспансеру.

Колектив кафедри організував ІІ-й етап республіканської олімпіади з онкології у квітні 2018 року. Студенти ТДМУ вибороли перше і друге місця.

Видано ілюстрований навчальний посібник «Рак товстої кишки» для студентів 5-6 курсу та хірургів-інтернів.

35 років кафедрі онкологіі !!!!

Народилась кафедра у 1983 році зі злиття двох курсів: курсу онкологiї та курсу рентгенологiї з медичною радiологiєю. Клінічною базою кафедри став обласний клінічний онкологічний диспансер.

Курсом рентгенологiї з медичною радiологiєю (з 1964 по 1982 рік) завiдував к.м.н., доцент І.Т. Цилюрик. Народився Iван Тимофійович 17 січня 1921 року в селі Харківської області. У 1954 році закінчив Харківський медичний інститут. З 1960 року працював асистентом, а з 1961 року доцентом кафедри пропедевтичної терапії Тернопільського медичного інституту. Завідувач курсу рентгенології та медичної радіології у 1964-1982 роках. Працював до червня 1986 року.

Курсом онкологiї у 1970–1982 роках завiдував к.м.н., доцент Микола Володимирович Скибенко (8.03.1922 – 24.06.2006), який закінчив Київський медичний інститут у 1949 році за спеціальністю «лікувальна справа». Працював у Вінницькому медичному інституті до моменту переїзду в Тернопіль, викладав онкологію на кафедрі факультетської хірургії.

Автор оригінального винаходу «Спосіб резекції товстої або прямої кишки за Скибенко» (А. с. СРСР, №1123653, 1984 р.). Треба сказати, що Йосип Мирославович Гриценко в обласній лікарні дещо удосконалив цю методику і на основі їхнього клінічного матеріалу у 2017 році була підготовлена кандидатська робота.

Зверніть увагу на власноручні записи в особистих листках обліку кадрів, які зберігаються в архіві медичного університету.

У 1944 році Івану Тимофійовичу було 23 роки, а Скибенкові – 22 роки. Два ордени «Червоної зірки», медалі «За відвагу», «За оборону Сталінграда» говорять самі за себе.

Не можна не згадати про скромну, інтелігентну людину – Волкову Людмилу Олександрівну – к.м.н., асистента курсу рентгенології у 1959-1999 роках. На фото від 1966 року бачимо практичне заняття, яке ведуть доц. Цилюрик І.Т. і Людмила Олександрівна.

Людмила Олександрівна Волкова народилася у 1927 році в м.Ташкенті (Узбекистан), потім жила в місті Фрунзе (тепер – Бішкек, Киргизія) й у 1950 році закінчила Киргизький медичний інститут. 1957-1959 рр. навчалася в клінічній ординатурі на кафедрі рентгенології та радіології Київського державного медичного інституту. У 1959 р. за наказом Міністерства охорони здоров’я України отримала скерування в Тернопільський медичний інститут, де й пропрацювала асистентом курсу рентгенології та радіології впродовж 40 років. 1966 р. захистила кандидатську дисертацію «Зсідальна система крові при променевій терапії ракових новоутворів».

У минулому році ми вітали Людмилу Олександрівну з поважним ювілеєм!

Ось така передісторія.

Першим завідувачем новоствореної кафедри онкологiї, променевої дiагностики i терапiї та радiацiйної медицини у 1983 році став онкохірург, доктор медичних наук Мороз Геннадій Сергійович.

Народився Г.С. (10.12.1936) в Білорусі, закінчив Мінський медичний інститут (1960) і три роки працював хірургом-онкологом у Вологді, РФ (1960-1963). Далі (1963-1967 рр.) навчався в аспірантурі на кафедрі онкології Запорізького інституту удосконалення лікарів. Захистив кандидатську дисертацію на тему: «Застосування люмінесцентної мікроскопії при цитологічній діагностиці злоякісних новоутворень товстої кишки» (1967). Потім, від 1967 року працював старшим науковим співробітником у клініці Науково-дослідного інституту біофізики в Челябінську (РФ).

У 1976 році захистив докторську дисертацію на закриту тематику, яка стосувалась хірургічного лікування пухлин легень у хворих на гостру і хронічну променеву хворобу. Професор з 1989 року.

У 1983-1993 роках – завідувач кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини Тернопільського державного медичного інституту. Завдяки Геннадію Сергійовичу хірургія обласного онкодиспансеру вийшла на вищий рівень.

Під його керівництвом виконували свої наукові роботи:

- Дикан Ірина Миколаївна – асистент кафедри у 1987-1992 роках; д.м.н., проф., з 2011 року член-кореспондент НАМН України, Лауреат державної премії, директор інституту ядерної медицини та променевої діагностики Національній академії медичних наук України;

- Климнюк Григорій Іванович – клінічний ординатор у 1989–1991, к.м.н., завідувач науково-дослідного відділення дитячої онкології Національного інституту раку (м. Київ), головний спеціаліст з дитячої онкології МОЗ України;

- теперішній завуч кафедри, доцент Леськів Ігор Мирославович,

- головний лікар обласної дитячої лікарні Корицький Григорій Іванович, та інші.

Недавно в газеті «Медична академія» було опубліковано інтерв’ю, у якому професор Мороз висловив своє життєве кредо: «Медицина понад усе!».

У 1994-2006 роках кафедру очолював доктор медичних наук, професор В.І. Дрижак. Народився Володимир Іванович (03 липня 1938 року) на Полтавщині. У 1964 році закінчив Тернопільський медичний інститут. Працював у Рівненському обласному онкологічному диспансері завідувачем хірургічного відділення. Під керівництвом проф. Гнатишака А.І. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Результати лікування раку шкіри з урахуванням міжнародної класифікації за системою ТNM та питання його цитологічної діагностики» (1974). У серпні 1975 р. Володимир Іванович переїжджає до Тернополя на посаду асистента курсу онкології Тернопільського медінституту. Доцент з 1989 року.

Його докторська дисертація на тему: «Вміст статевих гормонів у крові хворих на рак молочної залози та їх прогностичне значення» ще у 1992 році заклала підвалини гормонотерапії раку молочної залози. Консультантом цієї дисертації також був Анатолій Іванович Гнатишак.

Під керівництвом проф. В.І. Дрижака колектив кафедри виконав ряд наукових досліджень, зокрема: «Вплив лазеротерапії на резистентність організму при комбінованому лікуванні злоякісних пухлин», «Профілактика та лікування печінкової недостатності у хворих на механічну жовтяницю пухлинного генезу», «Роль вірусів гепатиту В і С та інших причинних факторів у гепатоканцерогенезі». Володимир Іванович автор декількох монографій.

Під його керівництвом захистили дисертації Домбрович Мирослав Іванович, Загурська Ніна Оксентівна, Вайда Андрій Романович, Кривокульський Дмитро Богданович.

У даний час проф. В.І. Дрижак є членом редколегії журналів «Шпитальна хірургія» та «Вісник наукових досліджень», член консультативної ради університету. За сумлінну працю Володимир Іванович був відзначений медаллю «За трудову доблесть» (1986 р.), почесним знаком «Відмінник охорони здоров’я» (1985 р.).

Жулкевич Ігор Валентинович (15.11.1955, Львів) – лікар-онкогематолог. Д-р мед. н. з 2004 року, професор з 2005. Закінчив Терноп. мед. ін-т у 1980 році. На кафедрі онкології з 2002 року. Засновник і шеф-редактор журналу «Вісник наукових досліджень» (від 1993).

В Україні єдиний, хто досліджує кісткову систему в онкохворих. Запропонував методику оцінки та прогнозування змін мінеральної щільності кісткок при лімфомах і хворобі Ходжкіна.

Від 1992 до 2002 року доцентом та завучем кафедри був Горошко Василь Михайлович. Він закінчив клінічну ординатуру (1982–1984) за спеціальністю «рентгенологія та медична радіологія» на кафедрі онкології Тернопільського державного медичного інституту. Навчався у заочній аспірантурі Київського науково-дослідного рентгено-радіологічного та онкологічного інституту, в якому захистив кандидатську дисертацію на тему: «Можливості позитивної сцинтиграфії у поєднанні з радіоімунологічним аналізом пухлинних маркерів при саркомах м’яких тканин кінцівок і тулуба» (1989 р.).

Тепер, при підтримці кафедри, його дочка Лариса Василівна вийшла на фінішну пряму захисту кандидатської дисертації на тему «Саркоми молочної залози».

На кафедрі у свій час працював оригінальний викладач Кудін Анатолій Тимофійович – він 30 років викладав рентгенологію, тепер проживає у Києві.

20 років працювала лаборантом Леся Василівна Грицко, Оксана Богданівна Нагорна – теперішній лаборант, також має великий кафедральний стаж.

Кафедра була тим осередком з якого виросли теперішні провідні спеціалісти, серед них Гриценко, Бідованець Ю., Яременко А, Кривокульський Д., Самбор Л., Олексій О., Вайда та ін..

У 2006 році на кафедрі відбулась зміна поколінь.

Професором кафедри є головний лікар онкодиспасеру, який у 2014 році захистив докторську дисертацію. Тепер співпраця обласного онкодиспансеру і Тернопільського медичного університету вийшла на якісно вищий рівень.

Науковий доробок працівників кафедри досить значний. Більшість дисертацій мають онкологічне спрямування. Багато думок, ідей, пропозицій знайшли своє застосування, деякі залишились на експериментальному рівні, деякі ще чекають свого визнання.

Зараз працівниками кафедри завершуються дві кандидатські дисертації та виконується одна докторська.

Наукові питання, які розроблялись у різні роки на кафедрі, не завжди видавались зрозумілими зі сторони, однак з плином часу їх важливість проявлялась.

Наприклад, ще 15-20 років тому реґіонарні лімфаденектомії виконували усім хворим на меланому шкіри. Ці операції на 80 % були профілактичними. Тоді скептично ставились до УЗ діагностики лімфатичних вузлів. Тепер ми собі не уявляємо лімфодиссекцій без УЗ підтвердження метастазів. Незабаром ми прийдемо до такої диф.діагностики і у хворих на рак молочної залози, що яскраво було продемонстровано італійськими хірургами під час майстер-класу 26 січня цього року.

Аналогічно говоримо про післяопераційні лімфо кісти в тазу.

З останніх рекомендацій – це запровадження ІГХ диф.діагностики сарком молочної залози (2017).

Наведу ще декілька науково-практичної прикладів.

У 1998 році у першому номері новоствореного журналу «Шпитальна хірургія» (тепер він має назву «Шпит.хірургія імені проф.. Ковальчука») була опублікована перша в Україні стаття про дерматоскопічний метод діагностики меланоми. Пройшло 20 років і ця діагностика набула загального визнання.

Застосування пластичних методів одномоментного закриття операційних ран після радикальних операцій на шкірі, тепер застосовується рутинно у щоденній практиці в онкодиспансері.

Те саме стосується ділянок з обмеженими пластичними ресурсами.

Знову на мить повернемось назад, у 1999 рік, коли було засновано журнал «Онкологія» і у першому номері опубліковано дві статті «Стандартизація клінічних випробувань в онкології» і

«Концепція сторожового лімфатичного вузла в онкології».

Сьогодні клінічні випробування нових протипухлинних препаратів поширені в усіх онкодиспансерах.

Треба сказати, що у нашому онкодиспансері були зроблені перші в Україні біопсії сторожового лімфовузла у хворих на меланому.

На кафедрі розроблений спосіб спектрофотометричної діагностики меланоми і меланомонебезпечних невусів, який може застосовуватись у телемедицині. На цю тему Оксана Степанівна Гоцко у 2016 році захистила дисертацію в Ін-ті онкології імені Кавецького.

З 2010 року в першому хірургічному відділенні ми застосовуємо онкопластичні радикальні резекції молочних залоз у хворих на рак молочної залози. Операція захищена патентом у 2013 році.

Кожен науковець, кожен кандидат і доктор наук – це ціла енциклопедія і розповісти про всіх неможливо за короткий час. Колектив кафедри це лише частина великого колективу обласного онкодиспансеру. Ми разом з Вами робимо велику справу – лікуємо хворих і навчаємо студентів. Виховуємо молоде покоління своїм прикладом

Ми пишаємось, що серед нас є людина, яка у лавах Збройних сил захищала незалежність України. Це – капітан медичної служби, доцент Домбрович Мирослав Іванович, який у 2015-2016 рр. служив в армії на посаді старшого ординатора 66-го військового мобільного госпіталю в зоні АТО. Нагороджений (кавалер) Орденом Данила Галицького (2016) та відзнакою міністерства оборони "Знак пошани". Ось так історія повторюється – через 70 років після отримання бойових нагород Скибенком і Цилюриком, знову з’явились військові нагороди, але вже зовсім іншої держави – незалежної України.

Вітаємо Вас із 35-річчям кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини!