Домбрович Мирослав Іванович у 1987 р. закінчив Тернопільський державний медичний інститут. З 1987 р. по 1992 р. працював на посадах хірурга поліклініки, ординатора хірургічного відділення, хірурга з надання екстреної хірургічної допомоги в Нікопольській міській лікарні № 1 Дніпропетровської області. У 1992-1994 роках навчався в клінічній ординатурі на кафедрі онкології Тернопільського державного медичного інституту. З вересня 1994 р. – асистент кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини, з 2008 р. – доцент цієї ж кафедри. З 2002 р. по 2015 р. виконував обв'язки завуча кафедри.
У 1998 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Низькоінтенсивна лазеротерапія хворих на колоректальний рак в ранньому післяопераційному періоді" за спеціальністю 14.01.07 – онкологія (науковий керівник – проф. В.І. Дрижак). Вчене звання доцента присвоєне рішенням Атестаційної колегії МОН України у липні 2011 року. Онкохірург вищої категорії. Спеціалізується на хірургічних втручаннях при раку товстої кишки, пухлинах шкіри, опорно-рухової системи і м'яких тканин. Володіє технікою основних лапароскопічних операцій та хірургічними втручаннями невідкладної хірургії. В 2008-10 рр. приймав участь у міжнародному клінічному дослідженні "Рандомізоване, подвійне, сліпе, багатоцентрове дослідження ІІ/ІІІ фаз для порівняння ефективності AZD 2171 (цетуксимаб) у поєднанні з 5-ФУ, лейковорином і оксаліплатином (FOLFOX) з ефективністю бевацизумабу у поєднанні з FOLFOX у пацієнтів на метастатичний колоректальний рак”.
З травня 2015 р. по липень 2016 р. Мирослав Іванович служив у Збройних силах України на посаді старшого ординатора відділення підсилення медичних підрозділів 66 військового мобільного госпіталю. Капітан медичної служби Домбрович М.І. нагороджений орденом Данила Галицького, відзнаками міністерства оборони України "Знак пошани" і "За зразкову службу", медаллю Всеукраїнського об'єднання "Країна" "Знання, душу, серце – людям".
З 24 лютого 2022 року капітан медичної служби Домбрович М.І. знову в рядах Збройних сил України.
Безмежно шануємо всіх, завдяки кому маємо можливість нині продовжувати працювати й навчатися.